Вітаємо вас на нашому сайті!

#

На сьогоднішній день плідно працює Новозбур'ївська сільська рада на чолі з головою сільської ради Самойленко Таїсією Іванівною. Село повністю газифіковане, на території села працює амбулаторія сімейної практики та медицини де населення отримує кваліфіковану допомогу. Привітно приймає до себе діток села дошкільний заклад «Малятко». Три загально освітні школи навчають дітей та відпускають у великий світ, яке щастя відчувають вчителі коли їх учні вже дорослими фахівцями повертаються щоб працювати на благо села.

Історія виникнення села пов'язана з російсько-турецькими війнами другої половини ХVIII ст. В 1774 році біля Збур'ївського гирла, що з'єднує Дніпровський і Збур'ївський лимани, було споруджено укріплення. Навколо укріплення починаючи з 1738 року посилилися переселенці з інших місць Росії, насамперед державні селяни.

Наприкінці ХVIII ст. коли укріплення почало втрачати військове значення, частина жителів переселилась за півверсти на південний схід і заснувало село, назване Новою Збур'ївкою.Перші письмові згадки про цей населений пункт зустрічаємо з 1801 року. Починаючи з 1810 року, сюди прибували втікач-кріпаки з Полтавської губернії.Жили новозбур'ївці великими родинами. Основним заняттям населення було сільське господарство. Сіяли пшеницю, ячмінь, овес. Розвивалося скотарство, насамперед вівчарство.Нова і Стара Збур'ївки здавна вважались батьківщиною моряків, річковиків і рибалок. У цих селах налічувалося понад 60 судно плавців, як набирали екіпажі з односельців.

Історія виникнення села пов'язана з російсько-турецькими війнами другої половини ХVIII ст. В 1774 році біля Збур'ївського гирла, що з'єднує Дніпровський і Збур'ївський лимани, було споруджено укріплення. Навколо укріплення починаючи з 1738 року посилилися переселенці з інших місць Росії, насамперед державні селяни. Наприкінці ХVIII ст. коли укріплення почало втрачати військове значення, частина жителів переселилась за півверсти на південний схід і заснувало село, назване Новою Збур'ївкою.Перші письмові згадки про цей населений пункт зустрічаємо з 1801 року. Починаючи з 1810 року, сюди прибували втікач-кріпаки з Полтавської губернії.Жили новозбур'ївці великими родинами. Основним заняттям населення було сільське господарство. Сіяли пшеницю, ячмінь, овес. Розвивалося скотарство, насамперед вівчарство.Нова і Стара Збур'ївки здавна вважались батьківщиною моряків, річковиків і рибалок. У цих селах налічувалося понад 60 судно плавців, як набирали екіпажі з односельців.

Історія виникнення села пов'язана з російсько-турецькими війнами другої половини ХVIII ст. В 1774 році біля Збур'ївського гирла, що з'єднує Дніпровський і Збур'ївський лимани, було споруджено укріплення. Навколо укріплення починаючи з 1738 року посилилися переселенці з інших місць Росії, насамперед державні селяни. Наприкінці ХVIII ст. коли укріплення почало втрачати військове значення, частина жителів переселилась за півверсти на південний схід і заснувало село, назване Новою Збур'ївкою.Перші письмові згадки про цей населений пункт зустрічаємо з 1801 року. Починаючи з 1810 року, сюди прибували втікач-кріпаки з Полтавської губернії.Жили новозбур'ївці великими родинами. Основним заняттям населення було сільське господарство. Сіяли пшеницю, ячмінь, овес. Розвивалося скотарство, насамперед вівчарство.Нова і Стара Збур'ївки здавна вважались батьківщиною моряків, річковиків і рибалок. У цих селах налічувалося понад 60 судно плавців, як набирали екіпажі з односельців. Історія виникнення села пов'язана з російсько-турецькими війнами другої половини ХVIII ст. В 1774 році біля Збур'ївського гирла, що з'єднує Дніпровський і Збур'ївський лимани, було споруджено укріплення. Навколо укріплення починаючи з 1738 року посилилися переселенці з інших місць Росії, насамперед державні селяни. Наприкінці ХVIII ст. коли укріплення почало втрачати військове значення, частина жителів переселилась за півверсти на південний схід і заснувало село, назване Новою Збур'ївкою.Перші письмові згадки про цей населений пункт зустрічаємо з 1801 року. Починаючи з 1810 року, сюди прибували втікач-кріпаки з Полтавської губернії.Жили новозбур'ївці великими родинами. Основним заняттям населення було сільське господарство. Сіяли пшеницю, ячмінь, овес. Розвивалося скотарство, насамперед вівчарство.Нова і Стара Збур'ївки здавна вважались батьківщиною моряків, річковиків і рибалок. У цих селах налічувалося понад 60 судно плавців, як набирали екіпажі з односельців.